Ефірна олія імбиру терапевтична

Органічна ефірна олія імбиру (Ginger)

Zingiber officinale

Склад: 100% органічна та терапевтична ефірна олія імбиру

Країна походження: Мадагаскар

Метод екстракції: Парова дистиляція

Частина рослини: корінь

Термін придатності: 24 місяці

Умови зберігання: у прохолодному темному місці при температурі не вище +20°C (бажано зберігати в холодильнику, якщо користуєтеся рідко). Уникати попадання прямих сонячних променів та теплих/гарячих поверхонь. Не піддавати окисленню та потраплянню повітря.

Терапевтична дія:

Скелетно-м’язова система: аналгетична дія

Травна система: перетравлююча, шлункова, протирвотна, вітрогінна дія

Респіраторна: протикашльова, бронхолітична, відхаркувальна

Нервова: антиконвульсивна, афродизіак

Імунна система: імуномодулююча

Загальні терапевтичні властивості: антибактеріальна, антигрибкова, антизапальна, антиоксидуюча, антиспазматична дія

Симптоми, за яких рекомендована до використання ефірна олія імбиру:

Кровоносна система: слабка циркуляція крові, холодні ноги або руки

Травна система: біль у животі, нудота, ранкова слабкість, надмірні газоутворення в кишечнику, втрата апетиту, закрепи або діарея, блювота

Скелетно-м’язова система: болі у м’язах, артрит, розтягнення зв’язок, ревматизм, біль і скутість суглобів, зігрівання

Нервова система: нервове виснаження, слабкість, невралгія

Репродуктивна/ендокринна системи: відсутність або зниження статевого потягу, імпотенція, менструальні спазми та біль, ранкова нудота, аменорея та дисменорея

Респіраторна система: бронхіт, застуда, хронічний бронхіт (зігріває легені)

Психоемоційна система: нерішучість, розгубленість, втрата мотивації, психологічне вигорання, викликане хронічним стресом, сексуальні тривоги, відсутність орієнтації, відсутність зосередженості, апатія, почуття самотності та смирення, відсутність ясності в розумі, погана пам’ять, туманне мислення

Способи використання:

Дифузія, назальна інгаляція, парова інгаляція, загальний масаж та масаж рефлекторних точок в розведеному вигляді, нашкірне застосування, точкове нанесення, пероральне (внутрішнє) застосування, ванна, ванночки для ніг та рук

Застереження та протипоказання:

• Протипоказана під час вагітності та годування груддю
• Не використовуйте ефірну олію для внутрішньовенних або внутрішньом’язових ін’єкцій
• Не наносьте ефірну олію безпосередньо на слизові оболонки, ніс, очі, слуховий прохід тощо
• Ніколи не нагрівайте ефірну олію імбиру для дифузії. Використовуйте лише спеціальний дифузор для розпилення ефірних олій
• Не рекомендоване використання ефірної олії імбиру для людей із захворюваннями жовчного міхура

Історія використання імбиру

Вважається, що імбир походить зі Східної Азії, що охоплює Південний Китай, В’єтнам та Індонезію. Також є відомості, що його культивували в найдавніші часи в Монголії та Південній Індії. Він поширився на схід із ранніми полінезійцями-мігрантами на острови південної частини Тихого океану та на захід із арабськими торговцями, що курсували Індійським океаном до Західної Африки, де його й досі культивують. Через работоргівлю імбир зрештою потрапив на Карибські острови, зокрема на Ямайку, де він все ще залишається популярною культурою.

Стародавні греки і римляни знали імбир в основному як пряність і зігріваючий засіб, що прийшов з Індії. З відродженням торгівлі прянощами з Близьким Сходом у період Середньовіччя після хрестових походів коріння імбиру почали надходити до голодних портів Венеції та Генуї. Як дорогу, екзотичну кулінарну пряність, його поширювали серед багатих княжих, імператорських і церковних домогосподарств, де імбир цінували за складний гострий, але солодко-терпкий смак.

Згодом і медики в Європі почали використовувати імбир. Їм потрібен був корінь як невід’ємний інгредієнт для їхніх арабських трав’яних формул: традиційна грецька система медицини того часу була натхненна енергійною ісламською культурою. Ефірну олію імбиру вперше почали добувати в Європі приблизно в 1500 році разом з багатьма іншими місцевими та імпортними ефіроолійними рослинами, які тоді використовувалися.

Ефірна олія імбиру як лікувальний засіб

Насправді імбир є одним із небагатьох рослинних лікарських засобів, які використовувалися протягом останніх двох тисячоліть у всіх трьох основних системах традиційної медицини: китайській, аюрведичній та грецькій. Підручники всіх трьох систем сходяться щодо його зігріваючого, стимулюючого та м’якого болезаспокійливого ефекту, рекомендуючи його використання переважно при застуді. З фізіологічної точки зору імбир є артеріальним стимулятором кровообігу. Цю основну дію ефірне масло імбиру виконує так само, як і настоянка, і відвар кореня. При цьому ефірна олія імбиру також діє як зігріваючий стимулятор дихальної, травної, репродуктивної та опорно-рухового апарату, де надає додаткову м’яку спазмолітичну, болезаспокійливу та протизапальну дію. Таким чином, застуда, атонічні стани з болем і онімінням найкраще реагують на його використання. А також хронічний гастрит, бронхіт, артрит тощо.

По відношенню до репродуктивних функцій імбир діє і як емменагог при затримці або відсутності менструацій, і як функціональний афродизіак при слабкому лібідо. Тут ефірна олія імбиру буде діяти як глибоко зігріваючий, підбадьорливий тонік.

Ефірна олія імбиру також є хорошим противірусним та імуностимулюючим засобом. Можна додавати до інших олій або настоянок для лікування застуди та грипу, і доведено, що він стимулює як Т-лімфоцити, так і клітинний імунітет.

З ольфакторної точки зору, імбир також корисний у психологічному аспекті. Завдяки гострому, солодкому аромату імбир, по суті, вирішує проблеми мотивації, впевненості в собі та мужності. Впускаючи тепло та пристрасть у душу та почуття життя, цей аромат призначений для людини, яка стала апатичною, невмотивованою, байдужою, емоційно холодною або навіть депресивною.